ЧИТАННЯ КАЗКИ В СІМ′Ї
Батькам рекомендується читати дітям оповідання 3-4 рази на тиждень, по одному твору в день, переказувати - раз на тиждень.
Улюбленим художнім твором дошкільника є казка. На відміну від оповідань, їх можна розповідати щодня. Найкраще це робити після денного сну, в другу половину дня. Молодші дошкільники з задоволенням слухають знайомі казки і звертаються до батьків з проханням розповісти їх ще раз. Це властиво всім малюкам цього віку. Батьки терпляче розповідають знайому казку, а згодом пропонують дитині розповісти її зміст. Якщо це їй буде важко зробити, дорослий підказує окремі речення. За рік молодшим дошкільникам (3-4 роки) слід розповісти 8-10 казок.
Старших дошкільників не задовольняє часте повторення одних і тих же казок, тому їм рекомендують читати значно більше - до 25-30 на рік. Казка, як правило, розповідається або читається один раз, після чого дорослий звертається із п'ятьма - шістьма запитаннями про зміст. Наприклад, до казки «Івасик Телесик» можна поставити такі запитання: «Як з'явився Телесик у діда з бабою?», «Чим займався Телесик?», «Що зробила змія?», «Що трапилось із Телесиком?», «Як врятувався Телесик від печі?», «Хто врятував Телесика від змії?». Старші дошкільники самостійно розповідають знайомі казки не рідше як двічі на місяць на прохання дорослого: «Сьогодні розповідаєш ти мені казку, а завтра я почитаю тобі нову...». Така робота активізує мову дітей, вчить дитину логічно і послідовно передавати зміст прослуханих художніх творів.
Коли слід звертатися до логопеда
• У 2,5 роки немаєелементарного фразового мовлення — у спілкуванні з дорослимималюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б, «дай пі» (дай пити), «татобі» (татопоїхав).
• До 3 років неправильно відтворюєпростіритми типу «тук-тук, тук-тук».
• У 3 роки у дитинизберігаєтьсяпідвищенеслиновиділення — під час мовленнятечеслина, а малюкїї не ковтає.
• До 3 років не можевиконатипростірухи органами артикуляції. Наприклад, висунутиязикабоутримати губи в усмішці 5 секунд.
• Після 3 роківпродовжуєспрощуватибільшістьслів. Наприклад, замість слова «телефон» — «афон».
• Після 3 роківмалюк не вживаєнайбільшпростіграматичніконструкції (число, рід, відмінок …). • До 3,5 років не розрізняєна слух схожі за звучанням звуки, склади і слова. Наприклад: мишка-миска, гілка-білка.
• Дитинапросовуєязикміж зубами.
• Не цікавитьсянавколишнім, не задаєзапитання.
• Дитина говорить «на ніс», гугняво.
• Розмовляєнеемоційно, монотонно, невиразно.
• Якщо в 4 роки у дитинидужебіднийсловниковий запас (в нормі — близько 2000 слів), вона не можезапам’ятативіршики, а такожзовсім не розповідаєвласнихісторій (при цьомупомилки в реченнях, проблемизі «складними» звуками – ще норма)
• У 4,5 роки не сформована звукова сторона мовлення — не вимовляє звуки абовимовляєїх неправильно. • Малюк «захлинається» мовленням, поспішаєвисловитисвої думки.
• Видиху не вистачає на фразу, добираєповітряпосеред слова.
• Якщо в 5-6 років все ще є проблемизізвуковимовою, в т.ч. з сонорнимиприголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатнаописатисвоїми словами сюжет на картинці, абодопускаєгрубіпомилки при побудовіречень (при цьомудопускаютьсяпомилки в складнихреченнях, невелика непослідовність в розповіді).
Як допомогти дитині правильно говорити
Наскільки правильно і добре буде розвиватисядитячамова, багато в чомузалежитьвідбатьків. Ні в якомуразі не рекомендуєтьсяперекручувати слова в спілкуванні з малюком і сюсюкати. Спілкуватися з дитиноюсліднормальною, правильною, простою і зрозумілоюмовою. Аджедітидужешвидкопочинаютькопіюватисвоїхбатьків, і зовсім скоро мовадитини буде сповнена тих слів і зворотів, які мама і татовикористовують у повсякденномуспілкуванні з нею.
На мовнийрозвитокдитини великий впливтакожмаєпсихологічна обстановка в сім'ї. Сприятливопозначаєтьсяспокійне, доброзичливеспілкування, відсутністькриків і скандалів, дотримання режиму дня. Ціумови дозволять уникнутиризикурозвиткузаїкання і неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 роківпродовжуєтрохигаркавити і вимовляти неправильно звуки. Батьки можутьдитинідопомогтизробитимовубільш правильною за допомогоюрізнихмовнихігор, читаннявголос книг, розучуваннявіршів і загадок, та й просто спокійноговзаємногоспілкування. Але при цьомуважливовчаснозрозуміти, чи є недоліки в дитячіймовіприродниметапомрозвиткуабовони є проявленням проблем, щовимагаютьвтручанняфахівця-логопеда.
